Как я закладкила свое жизнь маслом и орехом в офисном рабстве
Слушай, ребят, вот я тут решила раскрыть свою историю, как я закладкила свое существование маслом и орехом, а точнее кокаином, пока рубилась в этом скучном офисе. И не думайте, что это очередное бла-бла-бла, а на самом деле у меня есть, что вам рассказать. Так что садитесь поудобнее и приготовьтесь к запредельной истории моего наркоманского гопниковского пути.
Дело было так. Я, понимаешь, уже несколько лет бухаю различные гадости, но недавно мой друг Витек позвонил мне и предложил замутить что-то новенькое. Он говорит, что у него есть закладки на добротный орех. Ну, канешн, я не могла пройти мимо такого предложения, ведь я уже давно мечтала испробовать этот наркотик, о котором все так толкуют. И тут решение пришло само собой – пора вырваться из серых будней офисного братства и окунуться в мир запредельного кайфа.
Так что, решено – я готова скамить этот орех, поближе познакомиться с его чудесами и ощутить всю магию масла, которую он передает. Договорились мы с Витеком встретиться в заброшенной квартире, где мы всегда проводим наши наркопати. Ну, как обычно, весь этот микс наркотиков и драг-сессии – это просто наше хобби, понимаешь. В общем, я была полна адреналина и ожидания, когда встречалась с Витком.
| Витек: |
Ну, давай, братан, замутим этот кайф? |
Я (ухмыляюсь): |
Это уже не вопрос, дружище! |
| Витек: |
Я притащил тебе канюлю и кодеин – вот твой билет в мир наркотиков. |
Я (подмигиваю): |
Витек, ты просто самый лучший приятель на свете! |
И тут я поняла, что эта ночь будет просто безумной. Витек насобирал все, что нужно для этого коктейля счастья. Вся картина напоминала мои детские годы, когда я пробовала запретный орех в мире, который называется наркотиками.
Витек поднимает рукав, и я вижу, как он готовит канюлю – наш путеводитель в мир наркотиков. Мое сердце начинает биться сильнее, ведь я знаю, что чудо ореха уже ближе, чем кажется. Витек начинает накатывать на иказец гашишное масло, чтобы мы могли полностью ощутить мощь и причуды этой дряни.
Ну, и понеслось! Витек осторожно вставляет канюлю в мою вену, а я почувствовала, как кайф начал расплываться во мне. Не могу описать словами, как это было – я окунулась в мир чарующего ореха, который засосал меня в свои объятия.
В этот момент все проблемы, все офисные рабства и скучные будни остались позади. Я была свободна, я была господином своей души и тела, я была настоящей наркоманкой-гопницей, вырвавшейся из оков офисного рабства.
Только представь себе, какое ощущение – когда ты находишься на грани рассвета и заката одновременно! Когда все вокруг начинает казаться ярким, словно шары на карнавале, и тебе хочется просто смешаться со всем этим безумием. Это и есть магия уникального ореха – он способен унести тебя в непостижимые пространства внутри себя.
Мы с Витеком провели в этом состоянии целую ночь, когда канюля рисовала на нашем теле красивые узоры. Весь этот мир, который мы созидаем под воздействием наркотиков, с каждой минутой приобретает все новые формы и цвета. Это как погружение в абсолютно иной мир, обогащенный эмоциями, которые не постигнуть простым смертным.
Но время летит незаметно, особенно когда ты скатываешься на дно канюли. Раздался звонок будильника – пора возвращаться в плоскость реальности. Витек и я смотрим друг на друга, и в наших глазах видно, что мы понимаем, что уже нельзя замедлять этот процесс. Это был путь в один конец, путь, который мы пройдем вместе, но надолго ли?
Словно две тени, похожие на зомби, мы расстаемся. Каждый возвращается к своим серым будням, к своему скучному офису, где царят бюрократические игры и праздник начинается только за закрытыми дверями. Но мы знаем, что этот орех, эта закладка, всегда будет в наших сердцах и головах, ожидая снова раскрыть свои волшебные свойства.
Друзья, я надеюсь, вы поняли послание моей истории. Не все она просто пропитала меня иллюзиями, но все же я поняла, что нужно искать путь к наслаждению в других сферах, в других формах и местах. Наши мечты и желания не всегда реальны, и иногда нет смысла искать их в орехах, даже если за ними следует масло.
И вот, глядя на мерцающие звезды ночного неба, я понимаю, что в нас есть сила преодолеть зависимость и найти настоящее счастье в нашем реальном мире. Мире, где нет нужды закладывать себя наркотиками, чтобы испытать внутренний кайф и вырваться из замкнутого круга офисной суеты.
Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах!
Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням.
Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду.
Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу.
Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона.
У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків.
Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів.
Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками.
Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера.
Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава.
Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували.
Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!